покришка

1. Верхня частина шини, що безпосередньо контактує з дорогою, виготовлена з гумової суміші та корду, призначена для встановлення на обід колеса автомобіля, мотоцикла, велосипеда тощо.

2. Предмет, яким щільно накривають, закривають щось зверху для захисту, збереження або ізоляції (наприклад, покришка на посуд, на меблі, на ліжко).

3. Те, що приховує, маскує істинну сутність когось або чогось, створюючи зовнішнє, часто оманливе враження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кришка й покришка!» По тих словах двері відчинилися широко. За порогом стояло двоє вартових без зброї, лише один із ключами, а другий з запискою в руках.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |