нагрижник

[nɑɦrɪʒnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. **НАГРИ́ЖНИК**, -а, чол. 1. Частина кінської збруї — ремінь або шлейка, що проходить позаду холки (на грижі) коня, з’єднуючи сідло з хомутом або шортами; нагрудник, підхвісник.

  2. *заст.* Нашийник, оздоблений металевими бляхами або шипами, який надягали на шию собаці для захисту від вовків чи інших хижаків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нагрижник, р. нагрижника, д. нагрижникові, з. нагрижник, о. нагрижником, м. нагрижникові, к. нагрижнику

Більше записів