нагонцем

Прислівник, власна назва/термін.

1. Спосіб полювання, за якого мисливці, рухаючись ланцюгом або групою, виганяють звіра з лісу, очерету чи іншого укриття в бік засідки або стрільців; нагінкою, облавою.

2. У спорті (зокрема, в перегонах, велоперегонах або лижних гонках) — тактика або спосіб руху, коли учасник переслідує суперника, намагаючись наздогнати його, використовуючи його слід або знижуючи опір повітря; переслідуванням, навздогін.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |