нагонцем
[nɑɦont͡sɛm] Прислівник
Буква:Н
Значення
-
Прислівник, власна назва/термін.
-
Спосіб полювання, за якого мисливці, рухаючись ланцюгом або групою, виганяють звіра з лісу, очерету чи іншого укриття в бік засідки або стрільців; нагінкою, облавою.
-
У спорті (зокрема, в перегонах, велоперегонах або лижних гонках) — тактика або спосіб руху, коли учасник переслідує суперника, намагаючись наздогнати його, використовуючи його слід або знижуючи опір повітря; переслідуванням, навздогін.