Приклад 1:
Тільки ти, чужинче, тільки ти зможеш її наздогнати, якщо твої поганські богове допоможуть тобі в цьому. Ці трикляті лайдачиська, Карамбольйо, Пантальоне і Ґалілейо, викрали її за наказом монсиньйора Інквізитора і саме.в ці хвилини везуть її Великим Каналом для підлої розправи.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Він уже майже наздогнав Її — бо був певен, що то Вона, хоч і бачив лише зі спини, — він біг за Нею вже давно, та все не міг наздогнати, трава дедалі вищала, сичання — голоснішало, пахло плодами всіх дерев, зображених на сторінці, отже, він таки наздоганяв Її, щоб тільки спитати, та не дізнатися, щоб тільки глянути, та не побачити, щоб тільки руку простягнути, та не торкнутися, і він уже простягував руку з безмежно довгими пальцями, коли зненацька почув, 247 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ що його кличуть, що його ненастанно кличе голос інший, голос Адин, що його ім’я вимовлено вже десятки, а, може, й сотні разів. І коли це нарешті дійшло до нього, то він зупи нився, то все зупинилося, і щойно розгорнутий сад згорнувся у безконечно малу нікчемну крапку, останню крапку в кінці останнього речення вже неіснуючої Книги, ні, книги, бо знову і знову пробивалося до нього звідкись іззовні одним єдине слово: «Станіславе!» (26 ) ЛЯ-ЧІ9Ф: В останньому зі своїх послань хочу повідомити Монсинь йорові про таке: a) Уранці 10 березня я ввійшла до готельного покою Рес пондента і побачила його сплячим у ліжку, але в одязі включно з плащем.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Так вiн колись бiг за вовком пiдстреленим: нiколи було вдруге рушницю набити, щоб стрельнути, i вiн напружував усю силу, щоб наздогнати закривавленого звiра i добити з рук, розтрощивши йому голову. Так вiн бiг i тепер, сам не розумiючи, не думаючи про те, нащо йому ловити Романа i що йому той Роман зробив.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 4:
Тодi Аглая враз обiрвала тему й запропонувала наздогнати тьотю Клану й лiнгвiста, що дуже далеко зайшли вперед. Вона запропонувала побiгти наввипередки й передала Карамазову свiй ридикюль та парасольку.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”