НАДО́ВБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАДОВБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док.
1. Зусиллями, наполегливою працею (часто довбанням, стуком) досягати певного результату, втомлюватися або зазнавати невдачі. Надовбуватися цілий день, а толку мало.
2. перен., розм. Набридати кому-небудь частими проханнями, нагадуваннями; настирливо домагатися чогось. Годі тобі надовбуватися до мене з тими питаннями.