тасуючий

1. (вживається як складова власної назви) Такий, що перемішує, змінює порядок чогось; часто стосується технічних пристроїв або програм, призначених для автоматичного перетасовування (наприклад, колоди карт, плейлистів музики тощо).

2. (переносно) Такий, що вносить зміни, перестановку або хаос у встановлений порядок, систему чи послідовність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |