НАДІ́РВАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням наді́рваний 2; втрата цілісності, ослаблення, пошкодження внаслідок надмірного напруження, зусилля або тривалого впливу. Надірваність голосу свідчила про глибоку втому промовця.
надірваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |