1. Релігійно-філософська течія в індуїзмі та буддизмі, що виникла в перших століттях нашої ери, акцентує на швидкому духовному звільненні через спеціальні ритуали, мантри, мандали, медитативні практики та використання енергетичних центрів тіла, часто пов’язана з культом божественної пари (Шива-Шакті) та прагненням до злиття з абсолютом.
2. Сукупність священних текстів (тантр) та езотеричних вчень, що лежать в основі цієї течії, спрямованих на досягнення вищої реальності через інтеграцію світського та духовного, матеріального та божественного начал.