набутний БукваН **НАБУ́ТНИЙ**, а, е. Який не є вродженим або природним, а з’явився внаслідок набуття, здобутий у процесі життя, діяльності чи розвитку. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←поданийпо-дамському→