набу

, ч . У давньовавилонській та ассирійській міфології – бог злаків , зростання , пізніше – бог мудрості , наук та письма , який записував таблиці долі , завдяки чому користувався неабияким впливом ; його символ – палички для письма .

Приклади вживання

Приклад 1:
Вавилонці запозичили шумерський пантеон, крім того, вшановували бога бурі та грому Адада, сімку астральних богів (Юпітера-Мардука, Марса-Нергала, Меркурія-Набу, Сатурна-Нін^рта та вже згадуваних Венеру-Іштар, Шамаша й Сіна) . Пантеон ассирійських богів очолював Ашшур, якого вважали царем богів, тобто покровителем царської влади.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
За час ∆t ру- хома точка перейде в положення В і набу– де швидкості 1υ (рис. 3), яка ві дмінна від υ як за модулем, так і за напрямком і υυυ  ∆+=1 .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 3:
В цьому випадку потенціальна енергія частинки ( )xU набу– ватиме такі значення: ( )    ∞ ≤≤ <∞ = .l>x, ;lx0,0 ;0x, xU , де l – ширина ями, а енергія відраховуєт ь- ся від дна ями. Рівняння Шредінгера у випадку од- номірної ями запишемо у вигляді 0)UE(m2 x d d 22 2 =−+ ψψ  .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 4:
Рівняння Шредінгера задовольн я- ється лише при зна ченнях nE , що зал е- жать від цілого числа n. Отже, енергія nE частинки в по- тенціальній ямі з нескінченно високими стінками не може бути довільною, а набу– ває лише певні дискретні значення, тобто квантується. Квантові значення енергії nE нази- вають рівнями енергії , а число n, яке виз – начає енергетичні рівні частинки, назив а- ють квантовим числом.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
При цьому закон діючих мас набу ває математичного вигляду, який має назву кінетичного рівняння: ϑ = k CA nA ⋅ CB nB = k [A]nA ⋅ [B]nB,(13.7) де nA i nB – частинні порядки реакції за речовинами А і В відповідно, вони визначаються на практиці для кожної окремої реакції, а їх сума nА + nВ = n є загальним порядком реакції, який і характеризує механізм процесу. Загальний порядок дорівнює сумі порядків реакції за всіма реагентами.
— Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |