набухати

1. Збільшуватися в об’ємі, ставати більшим, пружнішим унаслідок проникнення вологи, насичення рідиною; набрякати, пухнути.

2. перен. Наливатися соком, достигаючи (про плоди, зерно).

3. перен. Наповнюватися, переповнюватися яким-небудь почуттям, настроєм, силою і т. ін.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Януш став набухати. — Але ж до чого тут моя шия?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |