набрякнути

[nɑbrjɑknutɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

НАБРЯ́КНУТИ. Доконаний вид до набрякати.
1. Збільшитися в об’ємі, стати пухким, твердим унаслідок скупчення рідини в тканинах (про частини тіла, організм). Нога набрякла після укусу комахи.
2. Увібравши вологу, збільшитися в об’ємі, розбухнути (про деревину, зерно, ґрунт тощо). Двері набрякли від вогкості й не зачиняються.
3. перен. Наповнитися, переповнитися яким-небудь почуттям, станом (переважно про серце, душу). Серце набрякло від туги.

Граматичні форми:

я набрякну, ти набрякнеш, він набрякне, ми набрякнемо, ви набрякнете, вони набрякнуть