набряклість БукваН Стан або властивість за значенням набряклий; збільшення об’єму тканин чи органів внаслідок скупчення рідини в міжклітинних просторах. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←набрякнутиподвірний→
