набійка

1. Дія за значенням набити, набивати 1, 3, 4; набивання. // Результат такої дії.

2. Матеріал, яким набивають що-небудь (подушку, матрац, крісло тощо); набивка.

3. спец. Те саме, що набій 2.

4. спец. Те саме, що набійка 2.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |