Значення
-
НАБІР, іменник чоловічого роду.
-
1. Дія за значенням набирати, набрати. Набір робітників на заводі.
-
2. Сукупність предметів, що становлять щось ціле, комплект. Набір інструментів. Набір меблів.
-
3. Група людей, об’єднаних спільною діяльністю або метою. Набір студентів на перший курс.
-
4. Полігр. Процес складання тексту з друкарських літер або рядків, а також готовий текст, складений з літер. Ручний набір. Машинний набір.
-
5. спец. Сукупність елементів, що утворюють конструкцію. Набір корпусу судна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. набір, р. набору, д. наборові, з. набір, о. набором, м. наборі, к. наборе