прибор

1. (діал.) Те саме, що прибірка — дія за значенням прибирати; прибирання, упорядкування.

2. (діал.) Те саме, що прибір — начиння, посуд, комплект предметів для певної мети.

3. (спец.) У мисливстві — сукупність предметів (прапорців, паличок тощо), якими обносять, окреслюють місце, де знаходиться звір, щоб направляти його рух у потрібний бік під час облави.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |