Значення
-
Той, хто створює твори мистецтва в будь-якій галузі (образотворчій, музичній, літературній тощо); художник, майстер.
-
Людина, яка володіє високою майстерністю у якійсь галузі діяльності; майстер своєї справи.
-
(у розмовному вживанні) Той, хто схильний до вигадок, хитрощів; хитромудра, хитра людина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. митець, р. митця, д. митцеві, з. митця, о. митцем, м. митцеві, к. митцю
Походження слова (Етимологія)
Слово «митець» походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом «мистецтво» (вміння, майстерність). Спочатку воно означало «майстер», «умілець», а згодом набуло значення «художник», «творець». Це слово має спільне походження з такими словами, як «мистецтво» (art, skill) та «мистецький» (artistic). У різних слов’янських мовах існують відповідники: польське «mistrzostwo» (майстерність), чеське «mistrovství» (майстерність), верхньолужицьке «misterstwo» (майстерність). Також існує зв’язок зі словом «мистець» (майстер, умілець), яке вживалося в давніші часи.