Значення
-
Майстер, фахівець у певній галузі, особливо в ремеслі або мистецтві; той, хто вміло, майстерно щось робить.
-
(заст.) Учений, ерудована людина; той, хто досяг успіхів у навчанні, наук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умілець, р. умільця, д. умільцеві, з. умільця, о. умільцем, м. умільцеві, к. умільче