Значення
-
Фахівець, який досяг високої кваліфікації в певній галузі виробництва, ремесла або мистецтва; той, хто вправно, уміло щось робить.
-
Керівник окремої виробничої ділянки (цеху, відділення тощо) на підприємстві.
-
Найвище спортивне звання в деяких видах спорту (шахи, шашки); особа, яка має це звання.
-
У деяких навчальних закладах (мистецьких, ремісничих) — викладач, який керує практичними заняттями.
-
У монастирях — старший над ремісниками.
-
(заст.) Учень, який завершив навчання ремеслу і став самостійним ремісником (у системі цехової організації).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. майстер, р. майстера, д. майстерові, з. майстера, о. майстером, м. майстері, к. майстере