Значення
-
Напрям у психотерапії та медицині, що використовує музику та музичні елементи (ритм, мелодію, гармонію) як засіб для лікування, корекції, реабілітації або покращення психічного та фізичного стану людини.
-
Конкретний метод лікувального впливу, заснований на цілеспрямованому використанні музики для терапевтичних цілей, часто під керівництвом спеціаліста-музикотерапевта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. музикотерапія, р. музикотерапії, д. музикотерапії, з. музикотерапію, о. музикотерапією, м. музикотерапії, к. музикотерапіє