Словник Української Мови
Буква
1. Спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого-небудь; сукупність прийомів і операцій пізнання та перетворення дійсності.
2. У філософії: система принципів, прийомів і правил, що застосовуються в науковому пізнанні.
3. У педагогіці: спосіб організованої взаємодії між викладачем та учнями для досягнення навчальних цілей.
4. У мистецтві: певна система творчих прийомів, принципів або засобів художнього вираження.
Приклад 1:
Тому в емпіричних дослідженнях з оцінювання ефективності логістичних процесів було використано метод безпосереднього вивчення ситуації в обраних фірмах, що діють в певних регіонах та галузях. У першу чергу було визначено межі дослідження з їх поділом на предметні, просторові, часові.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Крім того, виявлено, що біля 30% досліджуваних фірм використовують EDI12, тобто використовують метод безпосереднього обміну даних. Це дуже істотний показник, оскільки саме технологія EDI уможливлює використання більшості вищевказаних методів та систем логістики управління.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Традиційна китайська історіографія, а слідом за нею і європейська поділяють історію Стародавнього Китаю (в основу цього поділу покладено династичний метод) на три періоди і ряд підперіодів, а саме: період Трьох династій, який включає в себе династії Ся (XXIII—XVIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”