музично-мовний
[muzɪt͡ʃno-moʋnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Пов’язаний із взаємодією музики та мови, що стосується їх спільного використання або впливу одна на одну, наприклад, у мистецтві, освіті або психології.
-
Характерний для явищ, де музичні та мовні елементи поєднуються в єдине ціле, як-от у музично-мовних здібностях, музично-мовному розвитку дитини або музично-мовних засобах виразу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. музично-мовний, р. музично-мовного, д. музично-мовному, з. музично-мовного, о. музично-мовним, м. музично-мовнім