1. (математика) Властивість функції або операції, яка зберігається при множенні; зокрема, властивість арифметичної функції f(n) вважатися мультиплікативною, якщо для будь-яких взаємно простих чисел a та b виконується рівність f(ab) = f(a) * f(b).
2. (лінгвістика) Грамматична категорія, що виражає кратність або множинність дії, ознаки або стану; значення повторюваності, багаторазовості (наприклад, у словотворі або семантиці).
3. (загальне) Властивість чогось збільшуватися, поширюватися або відтворюватися в геометричній прогресії; здатність породжувати множинний ефект або наслідки.