прослухування

1. Дія за значенням дієслова “прослухати” або “прослухувати“; процес уважного слухання чогось (музики, лекції, доповіді тощо) з метою ознайомлення, перевірки або оцінки.

2. Технічний процес перевірки якості, налаштування або оцінки звукозапису, аудіоапаратури або звукового супроводу.

3. Приховане або контрольне сприйняття розмов, переговорів, сигналів засобами радіоелектроніки з метою отримання інформації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |