множинний

1. Який складається з багатьох однорідних частин, елементів або осіб; численний, багаторазовий.

2. У граматиці: що стосується або належить до форми множини, що виражає кількість предметів, більшу за один (про граматичну категорію, форму, число).

3. У математиці: що стосується множини як об’єкта вивчення теорії множин або має характер множини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |