Словник Української Мови
Буква
1. Продукт харчування, що отримується шляхом помелу зерна злакових культур (пшениці, жита, вівса тощо) або інших рослин, використовується для випікання хліба, виготовлення тіста та інших кулінарних цілей.
2. (переносне значення) Душевні або фізичні страждання, сильні моральні переживання, тортури.
Приклад 1:
Нічка коротка — довга розлука… Що ж мені суджено — щастя чи мука? Місяць сховався за темну стіну лісу, темрява наплила на прогалину, чорна, мов оксамитна.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Така мука, така мука єму та й мені з ним. А заробити треба, бо взимі ніхто не дасть.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Тепер хвортуна повернулась другим боком: Степана мого взяли у москалi в той самий день, як Гнат женився на Софiї, а я зосталася одна, i знов виплила наверх люта мука: я ревную Гната до Софiї. Здається менi, що я ненавидю Гната, а серце кровiю обливається, що вiн живе з другою!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”