1. Сукупність мовних засобів (лексичних, граматичних, синтаксичних), характерних для певного типу текстів, жанру, автора або конкретної історичної епохи, що визначає їхню індивідуальність або належність до певного стилю мовлення.
2. Індивідуальна манера мовлення або письма, властива конкретному автору, оратору або публічній особі, що відрізняється вибором слів, побудовою фраз та загальною образністю.