мовотворення

[moʋotʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Процес створення нових слів, словосполучень, фразеологічних одиниць та інших мовних одиниць за допомогою внутрішніх ресурсів мови (словотворчих моделей, афіксації, словосполучення тощо).

  2. Розділ мовознавства, що вивчає закони, способи та засоби утворення нових слів у мові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовотворення, р. мовотворення, д. мовотворенню, з. мовотворення, о. мовотворенням, м. мовотворенні, к. мовотворення

Більше записів