Значення
-
Жінка або дівчина, котра мало говорить, відрізняється мовчазністю, стриманістю у виразі думок.
-
Переносно: людина, яка зберігає таємниці, не розголошує відомостей; людина замкнута, недовірлива у спілкуванні.
-
Діалектне: мовчунка — вид млекопитаючої тварини з родини мідицевих (лиходіївських), також зветься звичайною мовчуном або вовчком; мала хижачка з короткими лапами та довгим тілом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мовчунка, р. мовчунки, д. мовчунці, з. мовчунку, о. мовчункою, м. мовчунці, к. мовчунко