Значення
-
Мовчуня — власна назва, що позначає особу, яка багато мовчить, відрізняється мовчазністю, небагатослівністю; мовчун, мовчунка.
-
Мовчуня — власна назва, що вживається як прізвисько або іронічне ім’я для людини (або інколи тварини), поведінка якої характеризується несподіваною, нарочитою або загадковою мовчазністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мовчуня, р. мовчуні, д. мовчуні, з. мовчуню, о. мовчунею, м. мовчуні, к. мовчуне