монохроматизуючий

1. (про світло, випромінювання) Такий, що перетворює поліхроматичне (багатокомпонентне) світло на монохроматичне (одноколірне, одночастотне); той, що здійснює монохроматизацію.

2. (у техніці, про пристрій, елемент) Призначений для виділення або формування світла з вузьким спектральним діапазоном; той, що виконує функцію монохроматора.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |