Значення
-
(у фізиці, радіобіології) Процес опромінення чого-небудь радіоактивним випромінюванням, що виникає всередині самого об’єкта внаслідок наявності в його складі радіоактивних речовин.
-
(у техніці) Небажане опромінення детектора, сцинтилятора або іншого вимірювального приладу радіоактивністю матеріалів, з яких він виготовлений, або радіоактивними забрудненнями на його поверхні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоопромінення, р. самоопромінення, д. самоопроміненню, з. самоопромінення, о. самоопроміненням, м. самоопроміненні, к. самоопромінення