самооподаткування

[sɑmoopodɑtkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Добровільний збір коштів серед громадян або організацій на певні суспільні потреби, що здійснюється за власною ініціативою та зазвичай має одноразовий або періодичний характер.

  2. В історії Радянського Союзу — примусові або добровільно-примусові грошові збори з населення на державні потреби (наприклад, індустріалізацію, оборону), що часто оформлялися як громадська ініціатива.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самооподаткування, р. самооподаткування, д. самооподаткуванню, з. самооподаткування, о. самооподаткуванням, м. самооподаткуванні, к. самооподаткування

Більше записів