1. (про світло, випромінювання) такий, що складається з електромагнітних хвиль однієї певної довжини (одного кольору); однофарбний, одноколірний.
2. (у техніці, мистецтві, дизайні) виконаний у відтінках одного кольору, однотонний.
монохроматичний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нехай монохроматичний пучок світла падає на призму з показником за- ломлення n під кутом 1α (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикментик () |