Древослів

Словник Української Мови

моховинка

[moxoʋɪnkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “моховина” — невелика ділянка, пучок або шматочок моху.

  2. Рідкісна назва для окремої рослини моху або його маленької частини.

  3. У літературній мові та фольклорі — образна назва чогось крихітного, м’якого або схожого на мох за фактурою чи кольором.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моховинка, р. моховинки, д. моховинці, з. моховинку, о. моховинкою, м. моховинці, к. моховинко

Походження слова (Етимологія)

Моховинка — це ботанічна назва рослини роду Sagina, яка в українській мові походить від слова «мох». Ця назва виникла тому, що моховинка зазвичай росте на вологих луках і торф’янистих ґрунтах, а один з її видів — моховинка мохоподібна — зовнішньо нагадує мох. У російській мові ця рослина називається «мшанка».
Споріднені слова:мох, торф, лук

Більше записів