маленький
[mɑlɛnʲkɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Невеликий за розміром, обсягом, кількістю або значенням; протилежність до великого.
-
Недосяглий повного розвитку або зрілості; дитячий, юний.
-
Незначний, неважливий, другорядний (часто про явища, почуття, події).
-
Уживається як ласкаво-зменшувальна форма при звертанні або характеристиці близької, рідної людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маленький, р. маленького, д. маленькому, з. маленького, о. маленьким, м. маленькім
Приклади з художньої літератури
-
“Нащо ти ся, доню, твориш
Та на Івасенька?
Таж він тебе з тяжка возьме,
Бо-сь му ще маленька“.
“За взріст ви ся не журіте,
Золота мамейко,
Таже я ж му сього року
Вгнала по серденько.
А як ся лиш трошки випну
І на пальцях стану,
То легонько аж до личка
По цмочок дістану”.— Віктор Неборак -
й тобі дадуть горіх маленький,
і той — розколеш — пустка в ньому,
а з тої пустки по одному
ідуть і йдуть печальні лемки.— Іван Малкович -
Залізну силу, що не має меж,
Дихання Боже в сльози перетопить
І скрутить бич безжалісних пожеж
З маленьких іскор, схованих у попіл.— Олена Теліга -
— Віктор Неборак