лук

[luk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Багаторічна цибулинна рослина родини амарилісових з довгими трубчастими листками, що використовується як овоч, приправа та ліки.

  2. (Техніка) –

    Старовинна ручна метальна зброя для стрільби стрілами, що складається з гнучкого стержня (часто дерев’яного) та тугої тетиви, що натягується для пострілу.

  3. (Техніка) –

    Передня загнута частина човна або корабля; носова частина судна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лук, р. лука, д. лукові, з. лук, о. луком, м. лукові, к. луку

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘лук’ походить від праслов’янського *lǫkъ, що означало ‘зігнутий’, ‘дуга’. Це пов’язано з вигином лука як зброї. Споріднені слова в інших мовах: російське ‘лук’, польське ‘łuk’, чеське ‘luk’. Також існує зв’язок зі словом ‘лузг’ (лушпиння), але це інше значення.
Споріднені слова:стріла, тятива, сагайдак

Більше записів