Значення
-
Тонкий корж із рідкого тіста (зазвичай пшеничного), випечений на розігрітій поверхні (сковороді, деці); паляниця, налисник.
-
(у техніці) Круглий або кільцеподібний металевий диск, що є частиною деяких механізмів (наприклад, абразивний круг точила).
-
(діал.) Невеликий млин або його рухома частина (жорно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. млинець, р. млинця, д. млинцеві, з. млинець, о. млинцем, м. млинцеві, к. млинцю
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘млинець’ походить від праслов’янського *mъlinъ, що означало ‘коржик з молотого борошна’. Воно пов’язане чергуванням голосних із дієсловом *melti, тобто ‘молоти’. Споріднені слова є в інших слов’янських мовах: білоруське ‘млінец’, польське ‘młyniec’, болгарське ‘млин’ (пиріг з бринзою), сербохорватське ‘млинац’, словенське ‘mlinec’, а також у старослов’янській мові. Таким чином, млинець — це випічка з меленого зерна, що відображає давній спосіб приготування їжі.