мітра

Значення

1. Високий головний убір, що є знаком архієрейської гідності в християнській церкві, зазвичай прикрашений вишивкою, іконами та коштовностями.

2. У Стародавньому Римі: головний убір верховного жерця (понтифіка), а також діадема, корона.

3. У західній геральдиці: стилізоване зображення єпископської митри, що використовується як геральдична фігура або нашоломник на гербі.

4. Рід черепах родини морських черепах, що має міцний серцеподібний панцир (наприклад, мітра шоломова).

Правопис та відмінювання