мітлиця

1. Рослина родини злакових з тонким стеблом і розлогим волотистим суцвіттям, що часто росте як бур’ян на полях і узбіччях; метлюк (Apera spica-venti).

2. Народна назва кількох видів тонкостеблих трав’янистих рослин з розгалуженим або волотистим суцвіттям, схожим на мітлу (наприклад, костриця, перлівка).

3. Рідкісне, діалектне позначення невеликого віника, зробленого з гнучких гілочок, трави або соломи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |