віник

Значення

1. (Техніка) –

   Пристрій для підмітання, що складається з держака та прикріпленої до нього пучка гнучких прутиків, волокон або щетини.

2. (Техніка) –

   Розмовна назва для пристрою, що використовується в побуті для зметання пилу та сміття з підлоги (частіше застосовується до виробів із синтетичного волокна, тоді як “віник” — з натурального).

3. (Лінгвістика) –

   Переносно: густе, розлоге, низько розташоване скупчення чогось (наприклад, гілок, листя, вогню): *віник ялинових лап, віник полум’я*.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми