Значення
-
ІЗОГЕПТАН, -у, чол., хім. Органічна сполука, насичений вуглеводень аліфатичного ряду, один із ізомерів гептану (C₇H₁₆), що має розгалужену будову вуглецевого ланцюга; використовується як компонент моторного палива та розчинник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізогептан, р. ізогептану, д. ізогептанові, з. ізогептан, о. ізогептаном, м. ізогептані, к. ізогептане