ІЗОМЕР, -а, чол.
1. хім. Речовина, що має однаковий з іншою речовиною якісний і кількісний склад молекул (однакову молекулярну формулу), але відрізняється від неї будовою, розташуванням атомів у просторі або характером хімічних зв’язків, що зумовлює відмінність фізичних та хімічних властивостей.
2. фіз. Атомне ядро, яке має однаковий з іншим ядром масове число та атомний номер, але відрізняється від нього енергетичним станом і, відповідно, періодом напіврозпаду (ядерний ізомер).