Значення
-
ІЗОМЕР, -а, чол.
-
хім. Речовина, що має однаковий з іншою речовиною якісний і кількісний склад молекул (однакову молекулярну формулу), але відрізняється від неї будовою, розташуванням атомів у просторі або характером хімічних зв’язків, що зумовлює відмінність фізичних та хімічних властивостей.
-
фіз. Атомне ядро, яке має однаковий з іншим ядром масове число та атомний номер, але відрізняється від нього енергетичним станом і, відповідно, періодом напіврозпаду (ядерний ізомер).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізомер, р. ізомеру, д. ізомерові, з. ізомер, о. ізомером, м. ізомері, к. ізомере