Словник Української Мови
Буква
1. Мешканець міста, переважно дрібний власник, ремісник або торговець, що належав до стану міщан у феодальну та капіталістину добу.
2. Представник міщанства як соціальної верстви або класу; людина з обмеженими інтересами, консервативними поглядами, що наслідує звичаї та мораль господарських верств.
3. У переносному значенні — людина з дрібними інтересами, обмеженим кругозором, що прагне до спокійного, влаштованого побуту.
Приклад 1:
Її дід був Липа, православний міщанин, а вже батько став Липським і досяг високого чину каштеляна, засідав у сенаті у Варшаві й загинув у битві під Батогом. Загинув уже католиком, і пані Софія Липська була запекла католичка, жорстока й зла, помщалася за батька на власних хлопах, немало їх було засічено на конюшні батогами, немало згноєно в темних льохах-ямах.
— Франко Іван, “Мойсей”