Значення
-
Застаріла назва мешканця міста, міщанина, городянина.
-
Людина з обмеженими, дрібними інтересами, яка живе вузькими особистими, побутовими турботами, байдужа до суспільних справ; людина з міщанською психологією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обиватель, р. обивателя, д. обивателеві, з. обивателя, о. обивателем, м. обивателеві, к. обивателю
Походження слова (Етимологія)
Слово «обиватель» походить з російської та польської мов. Російське «обыватель» походить від польського «obywatel», що означає «громадянин». Польське слово, у свою чергу, походить від чеського «obyvatel» — «житель», яке споріднене зі словацьким «obyvateľ» і походить від дієслова «býti» (бути), що споріднене з українським «бути». Таким чином, «обиватель» буквально означає «той, хто живе» або «мешканець».