міщанка

1. Жінка, яка належить до міщанського стану — соціального прошарку міського населення, що займався переважно ремеслом, торгівлею або невеликим підприємництвом (в історичному контексті).

2. Мешканка міста, городянка (застаріле або історичне значення).

3. Перен. Жінка з обмеженими духовними запитами, консервативними поглядами, що орієнтується на суспільні стереотипи та матеріальні цінності; представниця міщанства як певного психологічного типу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та нічого гріха таїти, тепер і усюди така мода: наші мужички — так усе б то за міщан; а міщанка вже і об купцеві не дуже дума, а щоб вискочити за палатського або за скубента; то і гляди: дівують, сердешні, до того, що можна буде їми на Донці греблю загатити. А з своєю як хочете, а я людей пришлю.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Частина мови: іменник (однина) |