Словник Української Мови
Буква
1. Віддавати щось своє та отримувати щось інше замість цього; обмінювати, обмінюватися.
2. Робити іншим, надавати інших властивостей, зовнішності, стану; змінювати, перетворювати.
3. Заміняти одне іншим, ставити, класти щось інше замість попереднього.
4. Робити перестановку, переміщувати з одного місця на інше; переставляти, перекладати.
Приклад 1
…хоча він не квапився міняти місце, постерігши, що ті, хто стояв за тюлькою, вряди-годи чимось дуже сердили продавця, пикатого, з розсіченою бровою здорованя, і він хапав тоді з ляди тухлого коропа, що, ймовірно, й лежав задля цього призначення напохваті, і хвецькав цим коропом, аж на боки летіла луска й шматочки шкіри, хвецькав найближчого покупця по обличчю…
— Андієвська, *Роман про людське призначення*
—
Приклад 2:
…стривай ближній а хто тебе припре до стіни до стінки коли слова спростування доходять до твоєї голови як до стіни коли вони мають властивість міняти поза своєю волею траєкторії з редакторських столів у прокурорські сейфи а ми випрошуєм зрозуміння у птахів випрошуєм співчуття у трави випрошуєм близькості від небосхилу тільки не в того що не з нами…
— Калинець, *Пробуджена муза*