нодоїд

1. (від «нодя» — невдаха, незграба) заст. невдаха, незграбна, неспритна людина; той, хто не вміє щось робити або робить погано.

2. (від «нодити» — нудити, докучати) діал. той, хто надокучає, нудить, причепляється з дрібницями; набридлива, докучлива людина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |