1. Обміняти щось на щось інше, віддати одну річ, щоб отримати іншу.
2. Розтратити, витратити марно, безглуздо, обміняти на щось незначне або нікчемне (часто з відтінком осуду).
Словник Української Мови
Буква
1. Обміняти щось на щось інше, віддати одну річ, щоб отримати іншу.
2. Розтратити, витратити марно, безглуздо, обміняти на щось незначне або нікчемне (часто з відтінком осуду).
Приклад 1:
Особливо запам’ятались мені дві такі прогулянки: одна зимовим засніженим й абсолютно вільним від екскурсантів парком і друга навесні (разом із Льолею Світличною), коли земля була вкрита барвінком — квіти напрочуд великі і яскраво-барвінкові… Ця жінка легко переносила брак побутових вигод, які нині так високо цінуються, і вже в дуже похилому віці пояснювала мені своє небажання постаратися про якесь сучасніше житло або переїхати до Києва тим, що не хоче проміняти свою свободу на теплий туалет. Пам’ятаю, десь у кінці 60-х я зустрілася в «уманської бабусі» (так називали ми тоді Надію Віталіївну) з Миколою Бажаном.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”