Значення
-
У мовознавстві — найменша одиниця мови, що має значення, але не має звукового вираження; абстрактна мовна одиниця, що реалізується в мовленні у вигляді конкретних морфів (наприклад, міньма «стіл» реалізується в усіх формах слова «стіл», «стола», «столом» тощо).
-
У семіотиці — найпростіша значуща одиниця будь-якої знакової системи, яка не піддається подальшому розчленуванню на більш дрібні значущі елементи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міньма, р. міньми, д. міньмі, з. міньму, о. міньмою, м. міньмі, к. міньмо